21 лютого всі нації і народності світу відзначають День
рідної мови. Це свято має своє особливе значення для кожної країни і покликане
сприяти підтримці рідної мови. Адже саме мова виступає виразником культурної
приналежності як кожного народу окремо взятого, так і кожної людини.
Свято рідної мови відзначають щорічно з 2000 року. Воно було започатковане Генеральною конференцією ЮНЕСКО на 30-ій сесії в Парижі восени 1999 року.
Наш український народ має свою історію. Наша неповторна культура відома в усьому світі. Найголовнішою ознакою, що дає право українському народу, як і всім іншим народам, називатися нацією є мова. Недарма з ранніх дитячих років з вуст батьків, вихователів у дитячих садочках, учителів у школі підростаюче покоління чує важливі слова, що стали гаслом «Мова – найдорожчий скарб народу», «Мова – найбільша духовна цінність», «Без мови немає народу».
Не залишилися осторонь такої важливої дати і козачата 3-В класу КУ Сумська СШ №25. Цього дня у своєму дитячому колективі діти провели інтерактивний урок, що перейшов у невеличке свято «Як парость виноградної лози плекаймо мову!».
Готуючись до незвичайного уроку, козачата виконували творчі завдання в групах.
Загальну інформацію про значення мови в житті людей підготували Ілона Алексенко, Софія Бондаренко, Артем Варуха, Єгор Герасименко, Артем Горенко. У своїх повідомленнях ці діти зосередили увагу на тому, що мова – це велике досягнення людства. Вона у кожного народу своя. Тому, не знаючи чужої мови, ми можемо і не зрозуміти, про що говорить людина. Знати мови інших народів для людського спілкування конче важливо. Але найперше ми повинні дуже добре знати свою рідну українську мову. Розмовляти нею чисто і правильно. Мова наша мелодійна, багата як земля, веселкова і чарівна. Для козачат вона найкраща у цілому світі, бо рідна нам від діда-прадіда, від самої колиски.
Поетичну скарбничку про українську мову підготували Антон Зінченко, Гергій Калітай, Михайло Кондратюк, Едуард Косолапов. Емоційно, піднесено й задушевно діти читали напам’ять вірші про мову Сидора Воробкевича, Ліни Костенко, Надії Красоткіної, Миколи Сингаївського, Володимира Сосюри та ін.
Казку Ігора Січовика «Дороговказ і мова» інсценізували Давид Пономаренко, Уляна Тімохіна та Назар Мітін. Маленькі актори трималися впевнено, говорили переконливо і, як відзначили учні класу, так, що хотілося, щоб казка не кінчалася.
Не менш важливе завдання виконувала й інша група козачат – Дмитро Рогожний, Марія Світлична, Марія Тімохіна. Вони підготували рубрику «Спілкуймося красно!». Проблема досить актуальна для кожного учня. Адже не тільки діти, а й ми, дорослі, часом помиляємося, мимоволі вживаємо кальки з російської мови чи неправильно наголошуємо слова. І це не дивно! Ще Вольтер у свій час сказав: «Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя». Деякі помилки трапляються надто часто. Тому було запропоновано звернути на них увагу та намагатися уникати.
Цікаві мовні ігри спільно з учителем для однокласників підготували Михайло Сідаш, В’ячеслав Таптунов, Тимофій Леоненко, Єлизавета Кучеренко. Під час ігор діти утворювали різними способами нові слова, читали ребуси, кросворди, складали із запропонованих слів прислів’я тощо.
А от іноземний журналіст (один з татусів класу) узяв у дітей інтерв’ю. Його цікавило, якій мові надають перевагу родини у домашньому спілкуванні, яку мову вважають рідною, чи намагаються вдосконалювати знання української мови.
Завітала до козачат на урок і маленька Берегиня мови – Поліна Мажуга, яка провела конкурсний диктант «Рідна мова». Пояснила, що козачатам потрібно ще наполегливіше вивчати рідну мову, щоб знати її і розмовляти нею, щоб збагатити свій словниковий запас. А для цього потрібно багато читати. Бо ж недаремно в народі кажуть: «Хто багато читає, той багато знає», «Книжка вчить, як на світі жить». Дала дітям наказ: «Учіться, читайте та іноземні мови вивчайте. Лише одне запам’ятайте – своєї мови не цурайтесь!».
Конкурсний диктант перевірявся вчителями дуже прискіпливо. Ураховувалися і грамотність, і каліграфія, і кількість виправлень, бо на те ж диктант і конкурсний. Результат показав, що переможцями конкурсу стали такі козачата:
Бондаренко Софія – І місце;
Варуха Артем – ІІ місце;
Кондратюк Михайло – ІІІ місце.
На завершення варто сказати, що урок, проведений на засадах технологій інноваційної евристичної освіти у творчій діалоговій взаємодії вчителя, учнів, батьків і є сучасним уроком. Тому урок сприяв розвитку в учнів розумових операцій: умінь аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, класифікації, визначення причинно-наслідкових зв’язків та залежностей між різноманітними фактами, явищами, а також виробленню навичок логічного структурування.
Ліна Крівшенко,
канд. пед. наук,
учитель початкових класів,
учитель-методист