В основу системи національно-патріотичного виховання підростаючого покоління покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації. Тому важлива роль у просвітницькій діяльності закладів освіти відводиться відновленню історичної пам’яті про тривалі державницькі традиції України. Серед них важливе місце посідає об’єднання українських земель в єдину соборну державу. Відзначення цієї події покликане формувати в молодших школярів уявлення про цілісність і непорушність державних кордонів України, єдність українського народу, налаштовує на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов’ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності за долю держави.
Для учнів 3-В козацького класу КУ Сумська Спеціалізована школа І-ІІІ ст. №25, як і для всіх свідомих громадян нашої держави, найсвятіше слово – це слово «Україна». Тому для маленьких нащадків славного козацького роду стало традицією відзначати державні свята та знаменні дати, нести своє просвітницьке слово в родинне коло початкової школи.
Урочисто й патріотично відзначили козачата 22 січня 2020 року День Соборності України. Напередодні, під керівництвом батьків, Олени Валеріївни Акіменко та Альони Сергіївни Кучеренко, оформили галерею дитячих малюнків «Україна – єдина соборна держава», святково прикрасили рекреацію символічними атрибутами нашої держави: Державним Гербом та Прапором України, гербами областей України, світлинами проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі у місті Києві, плакатом із світлинами патріотичних справ дитячої козацької чоти, плакатом із тлумаченням слова «соборність», жовто-блакитними прапорцями та кульками. Створили стіну слів «Говоримо про Україну». Виготовили велике жовто-синє серце, усередині якого написано «Моя соборна Україна в моєму серці назавжди» та контурну карту державного кордону України.
Цього дня козачата провели для учнів 1-4 класів інтерактивне просвітницьке свято, головною метою якого було формування національної свідомості школярів та виховання у них почуття патріотизму.
Під час свята діти урочисто й піднесено декламували вірші, співали пісні про Україну, висловлювали своє ставлення до Батьківщини. Щоб пояснити іншим дітям значення слова «соборність», напередодні свята шукали його у Великому тлумачному словнику української мови, Академічному тлумачному словнику української мови, Філософському словнику, Словнику релігієзнавчих термінів. З’ясували, що:
Соборність – вселенськість, всеєдність. Одна з ознак християнської церкви, затверджена на ІІ Вселенському соборі у Символі віри.
Соборність – морально-філософський і соціальний принцип, фундаментальними положеннями якого є: відповідальність усіх за всіх, єдність індивідуального і загального, взаємне духовне збагачення і розвиток та інше.
Соборність – єдність усіх територій тієї чи іншої держави.
Зробили висновок, що День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель. Згадали випускників школи Артема Коханого, Олексія Калюжного та Романа Харченка, які загинули в АТО, відстоюючи єдність і цілісність українських земель.
Розповідаючи про історію Дня Соборності, козачата зробили акцент на важливому моменті історичного минулого – 22 січня 1919 року на Софійській площі Києва було проголошено Акт злуки ЗУНР та УНР в одну державу. Після цього відбувся молебень та військовий парад. Повідомили школярі ще про одну важливу дату, що відбулася 22 січня 1918 року – підписання Четвертого Універсалу Центральної Ради та зачитали з цього документа одну частину: «…ОДНИНІ ВО ЄДИНО ЗЛИВАЮТЬСЯ СТОЛІТТЯМ ОДІРВАНІ ОДНА ВІД ОДНОІ ЧАСТИНИ ЄДИНОІ УКРАЇНИ — ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА / ГАЛИЧИНА, БУКОВИНА, І УГОРСЬКА УКРАЇНА / І НАДДНІПРЯНСЬКА ВЕЛИКА УКРАЇНА.
ЗДІЙСНИЛИСЬ ВІКОВІЧНІ МРІІ, ЯКИМИ ЖИЛИ І ЗА ЯКІ УМІРАЛИ КРАЩІ СИНИ УКРАІНИ.
ОДНИНІ Є ЄДИНА НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА».
Після зачитування останніх слів, у залі залунали бурхливі дитячі аплодисменти, що свідчило про усвідомлення молодшими школярами важливості об’єднання українських земель.
Дивувалися діти, що вперше День Соборності України відсвяткували у 1939 році в Хусті. Тоді це місто було столицею Карпатської України – чехословацької автономії. А офіційно святкувати День Соборності в Україні почали лише у 1999 році.
Зважаючи на те, що свято Дня Соборності пов’язане з процесом об’єднання українських земель, заходи, що проводяться 22 січня, покликані відобразити саме його. Напевно, найбільш знаковий з таких відбувся в 1990 році і отримав назву «Живий ланцюг». Тоді люди вишикувалися ланцюгом від Києва до Львова та Івано-Франківська. Від того часу ідея проведення «живого ланцюга» стала доброю традицією. Тому козачата підтримали цю традицію і разом з присутніми на заході учнями 1-4 класів створити свій «живий ланцюг», демонструючи таким чином єдність українських земель. Після цього діти поставили жовто-сині відбитки своїх долоньок на контурну карту України, демонструючи у такий спосіб особисту патріотичну позицію.
Завершуючи святкування, учні козацького класу висловили своє ставлення до соборності нашої держави: « Ми – козачата, нащадки славного козацького роду, молоде покоління незалежної України, віримо, що територіальна цілісність нашої держави, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.
Ми усвідомлюємо, що тільки в єдності дій та соборності душ зможемо досягти величної мети – побудувати економічно й духовно багату, вільну й демократичну Україну, якою пишатимуться наші нащадки.
Ми – незламного роду козацького діти, плекаємо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності. Щомиті пам’ятаємо про незліченні жертви, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності…»
Саме ці слова засвідчили утвердження в свідомості і почуттях козачат патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України.
Проведений захід з відзначення Дня Соборності сприяв формуванню у молодших школярів ціннісних орієнтацій до держави та суспільства, рис сучасного патріота української держави, уявлень про способи вияву патріотичної позиції. Зацікавив і викликав у дітей бажання виявляти патріотичні якості у повсякденному житті.
Л. Крівшенко,
канд. пед. наук,
учитель початкових класів